Війна в Україні, щоденні тривоги та ракетні обстріли - основні причини, через які, українці перебувають у зоні високого стресу. Все це загострює розвиток серцево-судинних захворювань, зокрема інфаркту та інсульту.
Медична статистика наводить тривожні цифри : на кожні 100 000 українців щороку припадає приблизно 350 випадків інсульту (ішемічного чи геморагічного), а один з шести українців переживає гострий мозковий інсульт упродовж життя.
Світова медична статистика фіксує понад 7,25 млн смертей від інсульту.
Інфаркт міокарда — наслідок ішемічної хвороби серця. Медики спостерігають тривожну тенденцію, вже 33 % пацієнтів з інфарктом — це люди до 45 років. Це сигнал того, що ризик у молоді лише зростає.
Проте є й хороша новина - лікарі запевняють, що 80% випадків можна попередити, якщо вживати профілактичних заходів.
Сучасна медицина володіє достатніми знаннями про механізми розвитку цих патологій та ефективні методи їх профілактики.
Хто у зоні ризику?
Люди з підвищеним тиском, з аритмією, з надлишковою вагою та цукровим діабетом. Потрібна диспансеризація та профілактика. Диспансеризація передбачає комплекс досліджень - електрокардіограма, біохімічний аналіз крові, УЗД (за показаннями). Якщо помічаєте у себе тривожні симптоми, стежте за тиском, зверніться до сімейного лікаря, кардіолога та невролога.
Гіпертонія є основною «мовчазною убивцею». Її виявляють лише у третини хворих, хоча вона суттєво підвищує ризики як інсульту, так і інфаркту.
Генетика — теж вагомий аргумент. Сімейний анамнез серцево‑судинних хвороб - привід завітати на огляд до невролога.
Як відрізнити інфаркт від інсульту?
Інсульт - це порушення кровопостачання головного мозку, а інфаркт - порушення кровопостачання серця. Інсульт та інфаркт мають відмінні симптоми.
Асиметрія обличчя в дзеркалі, опустилась повіка чи кутики рота, асиметрія язика - перші симптоми інсульту. Асиметрія кінцівок, при спробі підняти руки вверх, нечітка мова - також симптоми інсульту.
Біль у ділянці серця, що локалізується за грудиною. “Пече і тисне в грудях” - так характеризують біль ті, у кого трапився інфаркт. Цей біль не минає навіть змінивши положення на лежаче чи відпочивши.
Особливість цього різновиду болю - тривала інтенсивність болю, більше 15 хвилин. Також цей біль не зникає навіть після прийому ліків. Це основні симптоми, за якими можна розпізнати інфаркт. Проте існують атипові форми. Наприклад, у жінок часто біль локалізується не лише в ділянці серця, а й зачіпає шлунок. При цьому артеріальний тиск високий і загальна слабкість.
Не варто намагатись самостійно надавати допомогу, краще одразу ж викликати швидку допомогу та повідомити про скарги.
До якого лікаря звертатись?
Кардіолог та невролог - найкраща команда фахівців, які мають працювати в тандемі. Кардіолог оцінює стан серцево-судинної системи. Проводить ЕКГ, ЕхоКГ, навантажувальні тести, аналізи холестерину і глюкози, прописує лікування гіпертонії, антикоагулянти або операції при потребі.
Невролог спеціалізується на роботі мозку. Здійснює нейровізуалізацію (КТ/МРТ при підозрі на інсульт), призначає тромболітичну терапію, спостерігає за неврологічним дефіцитом, визначає методи реабілітації.
Ідеальна модель — командний підхід, коли кардіолог і невролог об’єднують зусилля.
Профілактика інсульту та інфаркту
Профілактика інсульту це про свідомий здоровий вибір. Регулярний контроль тиску та холестерину, зміна харчових звичок, постійна фізична активність, хороша якість сну, уникнення стресу і шкідливих звичок — це найкращий фундамент для захисту мозку й серця.
Не варто чекати тривожних симптомів.
Перші кроки до профілактики - розуміння ризиків
Інсульт та інфаркт міокарда мають спільні фактори ризику, що робить профілактичні заходи універсальними. Артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, підвищений рівень холестерину, куріння та ожиріння - основні причини розвитку судинних патологій.
Середземноморська дієта
Найпопулярніша у профілактиці серцево-судинних захворювань. Середземноморський тип харчування - це додати у щоденний раціон оливкову олію, риб'ячий жир, горіхи, свіжі овочі та фрукти. Дослідження показують, що такий підхід до харчування знижує ризик серцево-судинних захворювань на 30%. Особливо важливі омега-3 жирні кислоти, які мають протизапальний ефект та покращують функцію ендотелію судин.
Особливо важливо в ритмі великого міста обмежити споживання трансжирів, які підвищують рівень "поганого" холестерину та посилюють запальні процеси в судинах. Натомість варто збільшити вживання продуктів, багатих на калій, магній та клітковину – вони природно знижують артеріальний тиск та покращують метаболізм глюкози.
Фізична активність
Регулярні фізичні навантаження діють як потужний кардіопротектор. Навіть помірна активність – 150 хвилин на тиждень – знижує ризик інфаркту на 35% та інсульту на 27%. Фізичні вправи покращують чутливість до інсуліну, знижують артеріальний тиск, сприяють зниженню ваги та позитивно впливають на ліпідний профіль.
Інтервальне тренування високої інтенсивності (HIIT) показує особливо вражаючі результати, покращуючи функцію серця та судин більш ефективно, ніж традиційні кардіотренування. Однак важливо починати поступово та консультуватися з лікарем, особливо людям з наявними факторами ризику.
Управління стресом
Хронічний стрес є незалежним фактором ризику серцево-судинних захворювань. Підвищений рівень кортизолу та катехоламінів сприяє розвитку артеріальної гіпертензії, порушенню ритму серця та прискоренню атеросклерозу.
Техніки управління стресом – медитація, йога, глибоке дихання – не просто покращують самопочуття, а мають доведений кардіопротекторний ефект. Регулярна практика медитації знижує систолічний артеріальний тиск у середньому на 10-15 мм рт.ст.
Якість сну
Недостатність сну (менше 7 годин на добу) та порушення його якості підвищують ризик серцево-судинних захворювань. Під час сну відбувається відновлення серцево-судинної системи, нормалізується артеріальний тиск та рівень запальних маркерів.
Синдром обструктивного апное сну особливо небезпечний – він збільшує ризик інсульту у 2-4 рази. Тому важливо звертати увагу на симптоми: хропіння, переривчастий сон, ранкову втому.
Медикаментозна профілактика
Для людей з високим ризиком лікар може рекомендувати прийом певних ліків в низьких дозах для профілактики тромбозів. Статини ефективно знижують рівень холестерину та мають плейотропні ефекти, включаючи стабілізацію атеросклеротичних бляшок.
Інгібітори АПФ або блокатори рецепторів ангіотензину не лише контролюють артеріальний тиск, а й мають органопротекторні властивості. Однак самолікування недопустиме – усі препарати повинні призначатися лікарем з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта.
Регулярний моніторинг
Завдання профілактики - виявити захворювання на ранній стадії. Контроль артеріального тиску, рівня глюкози та холестерину в крові, ЕКГ та УЗД судин шиї повинні стати регулярними для осіб після 40 років.
Особливу увагу слід приділити новим біомаркерам: С-реактивному білку, гомоцистеїну, ліпопротеїну (а). Їх визначення допомагає краще стратифікувати ризик та персоналізувати профілактичні заходи.
Профілактика серцево-судинних захворювань – це не одноразова вправа, а спосіб життя.