Про кісту яєчника знає практично кожна жінка. Загалом кісти є доброякісними утвореннями й виникають у жінок дітородного віку, оскільки напряму пов’язані з менструальним циклом.
Проте, в Україні кількість випадків кіст або кістом впродовж останнього часу активно збільшується. Зростає також агресивність перебігу цих захворювань.
Медичні дані наводять таку статистику: щонайменше кожна десята жінка хоча б раз в житті мала кісту.
Вони можуть виникати у жінок будь-якого віку, але найчастіше — у репродуктивному періоді (18–45 років).
Тому так важливо для жіночого інтимного здоров’я хоча б раз півроку відвідувати гінеколога.
Від чого утворюється кіста?
Жіноча репродуктивна анатомія має у своїй структурі парний орган — яєчники. Вони розташовані симетрично по боках матки в нижній частині черевної порожнини. Ці два репродуктивні органи виконують подвійну функцію: продукують жіночі статеві клітини (яйцеклітини) та синтезують важливі статеві гормони — естроген і прогестерон.
У деяких випадках на поверхні або всередині яєчника може формуватися порожнинне утворення.
Кіста яєчника це порожнисте утворення із замкнутими стінками та наповнене в основному рідинним вмістом. Не завжди вона може давати про себе знати, а виявляють її, зазвичай, на гінекологічному УЗД-обстеженні.
Чому з’являється кіста яєчника?
Кісти – це утворення, які виникають через порушення роботи яєчника. Тобто кіста яєчника причини її утворення напряму пов’язані з роботою менструального циклу.
Також факторами утворення можуть бути стреси, недоїдання, недосипання, фізичне перенапруження, а також порушення в роботі щитоподібної залози.
Найчастіше кіста утворюється через гормональні порушення, коли не відбувається овуляція, і фолікул не розсмоктується.
Іноді вони виникають через ендометріоз або полікістоз, коли в яєчниках утворюється багато дрібних кіст. Здебільшого кісти бувають доброякісні та зникають самі, але потребують спостереження.
Коли немає симптомів – жінка думає, що здорова. А коли з’являються, на жаль, це вже може бути вже загрозливий стан.
Симптоми кісти яєчника
Кіста яєчника може протікати безсимптомно і не тривалий час не давати про себе знати. Та все ж жінка може помітити виражені симптоми кисти яєчників:
- біль або дискомфорт у ділянці яєчника, особливо при фізичних навантаженнях або статевих контактах
- порушення циклу, зокрема затримка менструації.
Якщо ви помітили у себе ці признаки кісти яєчника, варто якомога швидше записатись на візит до гінеколога.
Киста яєчника симптоми може мати, а може й не мати. Тому важливо прислухатись до себе, до свого здоров’я, щоб вчасно помітити тривожні “дзвіночки” та пролікувати їх на ранніх етапах.
Є утворення, які проходять самі, є ті, що потребують лікування. Все залежить від виду, розміру та тривалості перебування в організмі.
Види кіст яєчника
За своїм походженням кіста буває як вродженою, так і набутою.
Вроджена в медичній практиці зустрічається значно рідше, ніж набута. У гінекологічній термінології вроджена кіста має назву дермоїдна, або ще її називають тератома.
Її особливість в тому, що вона утворюється в яєчнику ще в період ембріогенезу – тобто в перші тижні формування самого яєчника як органа.
Згодом, коли у дівчинки починається статеве дозрівання, вона починає розвиватися, збільшуватися і найчастіше її знаходять при першому УЗД-дослідженні як діагностичну знахідку.
Вроджена кіста невелика за розміром і практично безсимптомна. Тому не завжди турбує свою власницю. Оскільки вона не є функціональною, тобто вже є в тканині яєчника, лікування проводиться хірургічним шляхом, лапароскопічним доступом.
Другий вид кісти яєчника - набута.
Частіше всього гінекологи у своїй медичній практиці стикаються із трьома основними типами:
- функціональна кіста яєчника, її ще називають фолікулярною
- кіста жовтого тіла (геморагічна)
- ендометріоїдна кіста
Фолікулярна кіста пов’язана з фолікулогенезом – процесом утворення домінантного фолікула і овуляції. Фолікулярна утворюється внаслідок порушення дозрівання фолікула у першій фазі менструального циклу. Під впливом гормонів фолікул дозріває до 25–30 мм, і відбувається овуляція — розрив фолікула.
Якщо він не розірвався, то продовжує рости, утворюючи фолікулярну кісту. Якщо фолікул “не лопнув” вчасно, а продовжив далі рости – утворюється фолікулярна кіста. Вона має понад 30 мм в діаметрі та може зникати самостійно після наступних місячних. Фолікулярну кісту зазвичай не лікують, бо вона сама розсмоктується після наступних “місячних”. Але тут важливо - спостерігати.
Функціональні утворення – не страшні. Але при фізичному навантаженні, під час статевого акту – можливий розрив кісти.
Анехогенне утворення в яєчнику
Анехогенне утворення в яєчнику це структура, яка виявляється під час ультразвукового дослідження (УЗД) і має характерні ознаки на ехограмі.
Термін “анехогенне” описує, як структура відображається на УЗД:
- виглядає як темна (чорна) область на ехограмі
- не відбиває ультразвукові хвилі
- зазвичай свідчить про рідинний вміст
Анехогенне утворення в яєчнику найчастіше вказує на: функціональну кісту, серозну цистаденому — доброякісну пухлину з рідинним вмістом, параоваріальну кісту — утворюється з придатків яєчника, ендометріоїдну кісту — хоча частіше вони мають змішану ехогенність, іноді можуть виглядати анехогенними.
Як розсмоктується кіста яєчника?
Процес розсмоктування кісти яєчника залежить від її типу. Найчастіше самостійно розсмоктуються функціональні кісти (фолікулярні та кісти жовтого тіла).
Є певні фактори, які сприяють розсмоктуванню:
- нормалізація гормонального фону
- прийом гормональних контрацептивів (за призначенням лікаря)
- протизапальна терапія при наявності запального процесу
- здоровий спосіб життя (нормалізація ваги, відмова від куріння)
- регулярні помірні фізичні навантаження
- збалансоване харчування
У такому випадку кіста поступово зменшується й зникає без болю, часто разом із наступною менструацією.
Не всі типи кіст здатні до самостійного розсмоктування. Розсмоктуватись може лише фізіологічна кіста. Дермоїдні кісти, ендометріоми та цистаденоми зазвичай не розсмоктуються самі.
Як виходить кіста з яєчника? Якщо ж кіста розривається — відбувається її «вихід» у черевну порожнину, що супроводжується раптовим болем, іноді внутрішньою кровотечею. При великих або патологічних кістах потрібне хірургічне втручання — лапароскопічне або відкрите видалення.
Якщо кіста не зменшується впродовж 2-3 місяців або навпаки збільшується у розмірах, може знадобитися медикаментозне лікування чи навіть хірургічне втручання.
Тому зволікати - це хибна стратегія. Так можна тільки нашкодити собі.
Геморагічна кіста яєчника лікування
Другий різновид набутої кісти геморагічна кіста. Її лікування її проходить іншим чином. Таку кісту ще називають кіста жовтого тіла і виникає вона відразу після овуляції. По своїй суті це крововилив у тканину яєчника. Такі кісти теж можуть зникати самостійно. Але ключове слово - можуть. При збоях менструального циклу, не варто все списувати на стрес, спорт та інші фактори. Не варто також нехтувати профілактичними візитами до гінеколога.
Існує ще один вид набутої кісти - ендометріоїдна кіста. Це рідинне утворення в тканині яєчника, пов’язане з ендометріозом. Її вміст – темно-коричнева рідина, подібна до рідкого шоколаду. Лікується хірургічно, іноді призначають гормональну терапію.
Причини функціональних кіст – порушення овуляції, гормональний дисбаланс, стрес, недосипання тощо.
Лікування кісти яєчників
Гінеколог після візуального огляду призначить додаткові дослідження. Насамперед - УЗД. Лікування кісти в Одесі в клініці Ineo буде мати персоналізований підхід. Гінекологи клініки дотримуються принципу - “Лікуємо захворювання і пацієнтку”. Вік, репродуктивні плани, ризики, анамнез – усе враховується лікарем-гінекологом. Якщо є генетична схильність або в родині у когось була онкологія яєчника – підхід буде зовсім інший.
Якщо кіста з’явилась вперше – чекаємо на менструацію. Якщо не зникає – починаємо лікування: протизапальне, антибактеріальне, гормональне. Якщо ж кіста не зникла – обов’язково перевіряємо онкомаркери. Якщо вони високі – можливо, це вже зовсім не функціональна кіста.
Для діагностики можна робити МРТ малого таза з контрастом або КТ – для точної діагностики.
Лікувати кісту більше трьох місяців не рекомендується. Якщо вона не зникає – потрібне хірургічне втручання.
У Європі показанням до операції вважається кіста – >8 см, значить треба оперувати. В Україні – 5-6 см також може бути показанням.
Якщо ви виявили у себе симптоми кісти яєчників, не варто зволікати. Зверніться в клініку Ineo в Одесі на візит до гінеколога. Медичний адміністратор підбере зручний час та дату візиту.
Лікування пройде комфортно, безболісно та делікатно.