Нирки — це парний орган, розташований у поперековій ділянці з обох боків хребта. Кожна нирка має розмір приблизно 10-12 см і вагу близько 150 грамів.
Щодня через них проходить вся кров організму багато разів — близько 180 літрів. У результаті фільтрації утворюється 1-2 літри сечі, яка виводить зайві речовини назовні. Головне завдання нирок — очищення крові від продуктів обміну речовин та токсинів.
Усередині кожної нирки знаходиться близько мільйона нефронів — мікроскопічних фільтрувальних одиниць. Кров надходить у нефрон, де відбувається відділення корисних речовин від шкідливих. Потрібні організму речовини (білки, глюкоза, мінерали) повертаються назад у кровообіг, а відходи виводяться з сечею.
Окрім фільтрації, нирки виконують кілька життєво важливих завдань. Нирки регулюють артеріальний тиск через контроль об'єму рідини в організмі, підтримують баланс електролітів (калій, натрій, кальцій), виробляють еритропоетин — гормон, що стимулює утворення еритроцитів, активують вітамін D, необхідний для здоров'я кісток.
Нирки мають значний запас міцності. Навіть одна здорова нирка здатна забезпечити нормальне функціонування організму. Проте важливо дбати про здоров'я нирок. Необхідно пити достатньо води, обмежити вживання солі та регулярно проходити профілактичні обстеження.
Що таке пієлонефрит?
Пієлонефрит це інфекційно-запальний процес у нирках, який вражає нирки, чашечки та паренхіму органу. Це одне з найпоширеніших урологічних захворювань, яке зустрічається в людей різного віку, але частіше діагностується у жінок через анатомічні особливості сечовидільної системи.
Захворювання розвивається як самостійна патологія або як ускладнення інших. Без своєчасного лікування пієлонефрит призведе до серйозних ускладнень, включаючи ниркову недостатність.
Причини пієлонефриту
Пієлонефриту причини різноманітні, але найчастіше захворювання провокує бактеріальна інфекція. Головним збудником є кишкова паличка (Escherichia coli), яка в нормі живе в кишківнику, але при потраплянні в сечовивідні шляхи може викликати запалення.
Інфекція потрапляє в нирки кількома шляхами. Найчастіше це висхідний шлях — коли бактерії підіймаються з нижніх відділів сечовивідної системи (сечівник, сечовий міхур) через сечоводи до нирок. Також інфекція може поширюватися через кров і лімфу з інших вогнищ запалення в організмі.
Серед факторів, що сприяють розвитку пієлонефриту:
Переохолодження організму, особливо поперекової ділянки та ніг, знижує місцевий імунітет і створює сприятливі умови для розмноження бактерій.
Порушення відтоку сечі при сечокам'яній хворобі, пухлинах, аномаліях розвитку сечовивідних шляхів створює застій сечі, що є ідеальним середовищем для бактерій.
Цукровий діабет знижує опірність організму до інфекцій і порушує кровопостачання нирок.
Вагітність змінює положення внутрішніх органів і може утруднювати відтік сечі, а також знижує загальний імунітет.
Недотримання правил особистої гігієни створює ризик потрапляння кишкової інфекції в сечовивідні шляхи.
Хронічні запальні процеси в організмі можуть стати джерелом інфекції, яка поширюється на нирки.
Симптоми пієлонефриту
Пієлонефриту симптоми можуть бути яскраво вираженими або помірними залежно від форми захворювання. Ознаки пієлонефриту часто з'являються раптово і мають характерні прояви.
Больові відчуття — один з головних симптомів. Пацієнти відчувають біль у поперековій ділянці, який може бути ниючим, тупим або розпираючим. Біль зазвичай локалізується з одного боку, але може бути і двостороннім. Больові відчуття посилюються при рухах, постукуванні по попереку.
Яка температура при запаленні нирок? Температура при пієлонефриті — важлива діагностична ознака. Вона може підійматися до 37,5-40 градусів, супроводжуватися ознобом, пітливістю, загальною слабкістю. Залежить від тяжкості процесу, але зазвичай вона вища за 38 градусів при гострому перебігу.
Порушення сечовипускання проявляються у вигляді частих позивів, болю та дискомфорту під час сечовипускання, помутніння сечі. Іноді з'являється неприємний запах сечі.
Загальні прояви захворювання - втрату апетиту, нудота, головний біль, м'язова слабкість. Можуть з'являтися набряки на ногах та обличчі, особливо вранці та ввечері.
Симптоми гострого пієлонефриту
Гострий пієлонефрит симптоми має яскраво виражені. Захворювання починається раптово з різкого підвищення температури до 39-40 градусів, сильного ознобу. Біль у поперековій ділянці інтенсивний, часто односторонній. Загальний стан значно погіршується — з'являється виражена слабкість, головний біль, нудота, іноді блювання.
При гострому пієлонефриті симптоми запалення нирок розвиваються дуже швидко, протягом кількох годин або днів. Пацієнт потребує невідкладної медичної допомоги, оскільки відсутність лікування може призвести до гнійних ускладнень.
Симптоми хронічного пієлонефриту
Хронічний пієлонефрит симптоми має менш виражені та часто маскується під інші захворювання. Пацієнти роками можуть не здогадуватися про наявність запального процесу в нирках.
Основні прояви хронічного пієлонефриту:
- тупий ниючий біль у попереку, особливо в холодну вологу погоду
- періодичне підвищення температури до 37-37,5 градусів без видимих причин
- загальна слабкість, швидка втомлюваність
- блідість шкіри, темні кола під очима
- періодичні порушення сечовипускання.
Хронічна форма чергується періодами загострення та ремісії. Під час загострення симптоми нагадують гострий пієлонефрит, але менш інтенсивні.
Діагностика пієлонефриту
Діагностика пієлонефриту починається з огляду уролога та збору скарг пацієнта. Лікар проводить огляд, пальпацію живота та поперекової ділянки, постукування по попереку (позитивний при запаленні нирок).
Обов'язковим є загальний аналіз сечі, який показує збільшення кількості лейкоцитів, наявність білка, бактерій, можливо еритроцитів. При пієлонефриті в сечі виявляється характерна картина запального процесу.
Загальний аналіз крові демонструє ознаки запалення: підвищення лейкоцитів, прискорення ШОЕ. Біохімічний аналіз крові допомагає оцінити функцію нирок.
УЗД нирок і сечового міхура — основний інструментальний метод діагностики. Дослідження дозволяє побачити розміри нирок, наявність каменів або інших порушень, які могли спричинити розвиток пієлонефриту.
За потреби можуть призначатися додаткові дослідження: бактеріологічний посів сечі для визначення збудника та його чутливості до антибіотиків, екскреторна урографія, комп'ютерна томографія.
Види пієлонефриту
Гострий, рецидивуючий, хронічний пієлонефрит — це все різні стадії одного і того ж запального процесу в нирках.
Гострий пієлонефрит виникає вперше, має яскраву клінічну картину і при правильному лікуванні закінчується повним одужанням.
Рецидивуючий пієлонефрит характеризується повторними епізодами загострення після періодів повного здоров'я. Загострення можуть виникати кілька разів на рік.
Хронічний пієлонефрит розвивається як наслідок недолікованого гострого процесу або при тривалому існуванні факторів, що підтримують запалення. Ця форма найнебезпечніша, оскільки призводить до поступового руйнування ниркової тканини.
Лікування пієлонефриту
Лікування пієлонефриту має бути комплексним і своєчасним. Чим лікувати пієлонефрит вирішує уролог на основі результатів обстеження, тяжкості перебігу захворювання та індивідуальних особливостей пацієнта.
Медичний протокол лікування пієлонефриту включає антибактеріальну терапію як основу лікування. Антибіотики підбираються з урахуванням чутливості виявленого збудника. Курс антибіотикотерапії становить мінімум 10-14 днів, а при важкому перебігу може продовжуватися до 20-28 днів.
Нестероїдні протизапальні препарати призначаються для зниження температури, зменшення болю та запалення. Також можуть використовуватися спазмолітики для полегшення відтоку сечі.
За декілька днів пієлонефрит вилікувати неможливо. Для повноцінного одужання потрібен час, щоб антибіотик знищив всі бактерії та запалення повністю минуло. Уролог контролює процес лікування через повторні аналізи крові та сечі — в сечі має зменшитися кількість білка, лейкоцитів та еритроцитів.
Гострий пієлонефрит лікують у стаціонарі 7-10 днів під наглядом лікарів. Хронічний пієлонефрит може лікуватися амбулаторно, але також потребує ретельного дотримання всіх рекомендацій.
Самостійно займатися лікуванням пієлонефриту, вигрівати поперек не варто, бо так можна ще погіршити ситуацію. Тепло може сприяти поширенню інфекції та розвитку гнійних ускладнень. Без правильного лікування захворювання може перейти в хронічну форму або викликати серйозні ускладнення.
Профілактика пієлонефриту
Запобігти розвитку пієлонефриту набагато легше, ніж лікувати. Основні рекомендації включають достатнє споживання рідини — не менше 1,5-2 літрів води на день для забезпечення нормального відтоку сечі. Уникайте переохолодження, особливо поперекової ділянки та ніг. Вчасно лікуйте інфекції сечовивідних шляхів, не допускайте їх переходу в хронічну форму.
Дотримуйтеся правил особистої гігієни, регулярно спорожнюйте сечовий міхур, не затримуйте сечовипускання. При хронічних захворюваннях, таких як цукровий діабет або сечокам'яна хвороба, регулярно відвідуйте уролога для профілактичних оглядів.
Здоровий спосіб життя, збалансоване харчування, помірна фізична активність підтримують імунітет і знижують ризик інфекційних захворювань, включаючи пієлонефрит.
При перших ознаках пієлонефриту — болю в попереку, підвищенні температури, порушеннях сечовипускання — негайно звертайтеся до уролога.